1. Словник української мови в 11 томах

відтоплювати

ВІДТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. відто́плять; док. І. перех. Нагріваючи, відокремлювати одну речовину від іншої (сир і т. ін.).

— Ряба дає три дійниці на день, а як одтопиш — одна сироватка (Рудь, Гомін.., 1959, 15).

2. тільки док., неперех. Закінчити, перестати топити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтоплювати — відто́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтоплювати — -юю, -юєш, недок., відтопити, -оплю, -опиш; мн. відтоплять; док. 1》 перех.Нагріваючи, відокремлювати одну речовину від іншої (сир і т. ін.). 2》 тільки док., неперех. Закінчити, перестати топити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтоплювати — ВІДТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. відто́плять; док. 1. що. Нагріваючи, відокремлювати одну речовину від іншої (молоко, сир і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. відтоплювати — Відтоплювати, -люю, -єш сов. в. відтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. Харьк. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться. Мкр. Н. 5. Словник української мови Грінченка