1. Словник української мови в 11 томах

відторгнення

ВІДТО́РГНЕННЯ, я, с., книжн., заст. Дія та її результат за знач. відто́ргнути.

Туреччина воювала.. за відторгнення від Росії Криму і Кавказу (Нова іст., 1957, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відторгнення — відто́ргнення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відторгнення — -я, с. 1》 Неприйняття організмом внаслідок біологічної несумісності сторонньої тканини, органу після її (його) трансплантації. 2》 Дія та її результат за знач. відторгнути 2). 3》 фін. Закриття або продаж фірмою своїх операційних одиниць з метою раціоналізації, поліпшення діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відторгнення — ВІДТО́РГНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відто́ргнути. Метою агресивної війни може бути, зокрема, відторгнення частини території іншої держави, здійснення у ній військового перевороту (з мови документів); Швейцарські дослідники виявили, що у жінок... Словник української мови у 20 томах