1. Словник української мови в 11 томах

відтрембітати

ВІДТРЕМБІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех.

1. Закінчити, перестати трембітати.

Одтрембітали своє трембіти (Коцюб., II, 1955, 331).

2. Закінчити грати на трембіті.

Вже всі вівчарі відтрембітали, як звичай велить, й треба спускатися з полонини (Чендей, Поєдинок, 1962, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтрембітати — відтрембіта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтрембітати — ВІДТРЕМБІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Закінчити грати на трембіті. Вже всі вівчарі відтрембітали, як звичай велить, й треба спускатися з полонини (І. Чендей). 2. Закінчити, перестати звучати (про трембіти). Одтрембітали своє трембіти (М. Словник української мови у 20 томах
  3. відтрембітати — ВІДСУРМИ́ТИ (закінчити сурмити або програти якийсь сигнал на сурмі, трубі), ВІДТРУБИ́ТИ, ВІДТРЕМБІТА́ТИ діал. На вечірній лінійці, коли вже горніст відсурмив і завмерли струнко вишикувані загони, директор вийшов на середину плацу (О. Гончар); Відтрубили сурмачі; Вівчар відтрембітав. Словник синонімів української мови