1. Словник української мови в 11 томах

відтухати

ВІДТУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТУ́ХНУТИ, ну, неш, док. Зменшуватися розміром (про опухлу частину тіла, людину тощо); стухати.

Що ж тобі відтухає на горлечку? (Сл. Гр.);

Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (Коцюб., III, 1956, 456);

[Писар:] Олексу у москалі здали, то вдвох з старшиною чотири дні і чотири ночі пили.. Після того, мабуть, днів п’ять не пив, поки одтух (К.-Карий, І, 1960, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтухати — відтуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтухати — -аю, -аєш, недок., відтухнути, -ну, -неш, док. Зменшуватися розміром (про опухлу частину тіла, людину тощо); стухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтухати — (опух) витухати, витухнути, повитухати, затухати, затухнути, позатухати, притухати, притухнути, попритухати, утухати, утухнути, повтухати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відтухати — ВІДТУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТУ́ХНУТИ, ну, неш, док. Зменшуватися розміром (про опухлу частину тіла, людину і т. ін.); стухати. Що ж тобі відтухає на горлечку? (Сл. Гр.); Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Словник української мови у 20 томах
  5. відтухати — СТУХА́ТИ (про опухлі частини тіла — зменшуватися обсягом, величиною), ВІДТУХА́ТИ, ОПАДА́ТИ. — Док.: сту́хнути, відту́хнути, опа́сти. — В мене й очі не стухають від сліз (Л. Яновська); Нога трохи стухла, але ще була червона на місці зарубцьованої рани (В. Словник синонімів української мови