1. Словник української мови в 11 томах

відтіля

ВІДТІЛЯ́, ВІДТІ́ЛЬ, присл. З того місця; звідти.

Дали нам Греки прочухана І самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (Котл., І, 1952, 71);

Загін Гарика поспішив на околицю лісу, щоб відтіля спостерігати бій (Трубл., III, 1956, 121);

// 3 того боку.

І відтіль гора, І відсіль гора (Чуб., V, 1874, 120);

Застукала ляда; Бігає човник відтіль і відсіль… (Щог., Поезії, 1958, 104).

◊ Ні відсі́ль, ні відті́ль див. відсіля́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтіля — відтіля́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. відтіля — відтіль, присл. З того місця; звідти. || З того боку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтіля — ВІДТІЛЯ́, ВІДТІ́ЛЬ, присл. З того місця; звідти. Дали нам Греки прочухана І самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (І. Котляревський); Анарх розірвав другий конверт і витяг відтіля неохайний папір (М. Словник української мови у 20 томах
  4. відтіля — ЗВІ́ДТИ (ІЗВІ́ДТИ рідше) (з того місця), ЗВІДТІЛЯ́, ВІДТІЛЯ́, ЗВІДТІ́ЛЬ, ВІДТІ́ЛЬ, ВІ́ДТИ, ЗВІДТА́М діал., ВІДТА́М діал. Словник синонімів української мови
  5. відтіля — Відтіля́, відті́ль, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відтіля — Відтіль, відтіля нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108. Словник української мови Грінченка