1. Словник української мови в 11 томах

відхаювати

ВІДХА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДХА́ЯТИ, а́ю, а́єш і ВІДХА́ЮЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відхо́джувати 1.

Три баби прийшло, одхаяли мене (Барв., Опов.., 1902, 100);

Мати відхаяла сю бідолашну жінку (Сл. Гр.);

Він довго поїв Перегуду кисляком,.. давав нюхати нашатирний спирт і пити воду з краплями того ж нашатирю, аж поки одхаючив і приволік сюди (Кучер, Прощай.., 1957, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхаювати — відха́ювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відхаювати — -юю, -юєш, недок., відхаяти, -аю, -аєш і відхаючити, -чу, -чиш, док., відхаючувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що відходжувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхаювати — ВІДХА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДХА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм., рідко. Те саме, що відхо́джувати 1. Мати відхаяла сю бідолашну жінку (Сл. Гр.); Три баби прийшло, одхаяли мене (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах