відхлань
ВІДХЛА́НЬ, і, ж., рідко. Те саме. що безо́дня; провалля.
Узенька дорога.. гинула в мрачній [темній] одхлані густого бору (Фр., VIII, 1952, 257);
*У порівн. І тиша, як відхлань, роззявила рота (Дмит., Присяга.., 1937, 121).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відхлань — ві́дхлань іменник жіночого роду безодня; провалля рідко відхла́нь іменник жіночого роду безодня рідко Орфографічний словник української мови
- відхлань — -і, ж., заст. Безодня, вир, прірва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відхлань — ВІ́ДХЛАНЬ, і, ж., рідко. Те саме, що безо́дня; провалля. Узенька дорога .. гинула в мрачній [темній] одхлані густого бору (І. Франко); * У порівн. І тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
- відхлань — див. безодня Словник синонімів Вусика
- відхлань — ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬ діал., ЗАПАДНЯ́ діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬ розм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКИ́Т) (БЕСКЕТ), У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКО розм. Словник синонімів української мови