відхідна
ВІДХІДНА́, но́ї, ж., заст. Молитва, яку читають над тим, хто помирає.
*Образно. Топить, топить, топить… — співають йому відхідну комиші з правого боку (Коцюб., І, 1955, 367).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me