1. Словник української мови в 11 томах

відчаяка

ВІДЧАЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що відчаю́га.

— Якщо в твоїй крові.. є хоч крапля заячої — тікай од печі. Сталевар — це одчаяка (Рудь, Гомін.., 1959, 100);

Його не вважали, ні відчаякою, ні боягузом. Він був скромний собі трудівник війни, сумлінний, завжди урівноважений (Гончар, III, 1959, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчаяка — відчая́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. відчаяка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що відчаюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчаяка — див. безшабашний Словник чужослів Павло Штепа
  4. відчаяка — ВІДЧАЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що відчаю́га. – Якщо в твоїй крові .. є хоч крапля заячої – тікай од печі. Сталевар – це одчаяка (М. Рудь); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом. Він був скромний собі трудівник війни, сумлінний, завжди урівноважений (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. відчаяка — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  6. відчаяка — СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм. Словник синонімів української мови
  7. відчаяка — Відчаяка, -ки об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка