1. Словник української мови в 11 томах

відчикрижити

ВІДЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відтяти частину чого-небудь.

— На мене кинули бомбу, що так мені весь хвіст гладко відчикрижила! — говорив Лис Микита (Фр., IV, 1950, 90);

Піджак великий, і його володареві довелося ножицями відчикрижити зайве на рукавах (Шиян, Партиз. край, 1946, 13);

// фам. Забрати собі що-небудь у когось; відняти.

Батько нашого пана.. відчикрижив од церкви вісімдесят десятин (Стельмах, Хліб.., 1959, 281).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчикрижити — відчикри́жити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відчикрижити — -жу, -жиш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відтяти частину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчикрижити — ВІДЧИКРИ́ЖИТИ див. відчикри́жувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відчикрижити — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал. Словник синонімів української мови
  5. відчикрижити — Відчикрижити, -жу, -жиш гл. Отрѣзать, откроить, откромсать. Словник української мови Грінченка