відчищати
ВІДЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех. Знову робити чистим, знімаючи бруд, мастило тощо; вичищати.
Б’є сторож нас, щоб відчищали ми черевики од грязі (Сос., II, 1958, 366);
— Куди ти? воно [убрання] тобі все вибілиться, та ще мокре воно, то й не одчистиш (Л. Укр., III, 1952, 570).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчищати — відчища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відчищати — -аю, -аєш, недок., відчистити, -ищу, -истиш, док., перех. Знову робити чистим, знімаючи бруд, мастило тощо; вичищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчищати — ВІДЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що. 1. Знову робити чистим, знімаючи бруд, мастило і т. ін.; вичищати. Б'є сторож нас, щоб відчищали ми черевики од грязі (В. Сосюра); – Куди ти?... Словник української мови у 20 томах