1. Словник української мови в 11 томах

відчіп

ВІДЧІ́П, че́па, ч. Кільце для відчіплювання рибальського гачка.

Відчіп — це свинцеве кільце, прив’язане до міцної нитки (Гурток "Умілі руки..", 1955, 173).

На відче́пі — осторонь.

Хоч які широкі зв’язки з світом мали ці люди, але вони жили якось на відчепі, ніби на далекому острівці (Ле, Право.., 1957, 230);

Хата, яку так і не встиг добудувати Антон Кужель, стояла на відчепі, під самим сосновим гайком (Панч, І, 1956, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчіп — відчі́п іменник чоловічого роду кільце для відчіплювання рибальського гачка Орфографічний словник української мови
  2. відчіп — -чепа, ч. Кільце для відчіплювання рибальського гачка. На відчепі — осторонь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчіп — ВІДЧІ́П, че́па, ВІДЧЕ́П, а, ч. 1. Пристрій для вивільнення рибальського гачка, який випадково зачепився за щось. Існує чимало варіантів відчепів для блешень, як саморобних, так і промислового виготовлення (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах