1. Словник української мови в 11 томах

відшепнути

ВІДШЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Шепнути у відповідь.

— Хто се так втікає, аж задер пола? — спитав шепотом один арештант другого. — Се Демко Довбущук, — відшепнув другий (Фр., VIII, 1952, 254);

— Не знаю, не виджу, — відшепнув я матері (Коб., III, 1956, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшепнути — відшепну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відшепнути — -ну, -неш, док., розм. Шепнути у відповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшепнути — ВІДШЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Шепнути у відповідь. – Хто се так втікає, аж задер поли? – спитав шепотом один арештант другого. – Се Демко Довбущук, – відшепнув другий (І. Словник української мови у 20 томах