1. Словник української мови в 11 томах

відшивати

ВІДШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док.

1. перех. і неперех., заст. Відробляти шиттям.

Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Сл. Гр.).

2. тільки док., перех. і неперех. Закінчити, перестати шити.

3. перех., перен., розм. Те саме, що проганя́ти 1.

Коли ж якийсь парубійко хотів ув’язатись за нею, вона.. зразу ж відшивала його (Стельмах, Хліб.., 1959, 159);

— Пам’ятаєш, як Наталка Полтавка возного відшила? (Збан., Малин. дзвін, 1958, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшивати — відшива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відшивати — -аю, -аєш, недок., відшити, -ию, -иєш, док. 1》 перех. і неперех., заст.Відробляти шиттям. 2》 тільки док., перех. і неперех. Закінчити, перестати шити. 3》 перех., перен., розм. Те саме, що проганяти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшивати — ВІДШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док. 1. що і без прям. дод., заст. Відробляти шиттям. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Сл. Гр.). 2. тільки док., що і без прям. дод. Закінчити, перестати шити. Словник української мови у 20 томах
  4. відшивати — див. виганяти Словник синонімів Вусика
  5. відшивати — ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИ заст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИ заст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИ заст. (віддавати борг шиючи). — Док. Словник синонімів української мови