відшліфовувати
ВІДШЛІФО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШЛІФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Шліфуючи, обробляти (метал, скло тощо).
Вона поклала на магнітну плиту штамп для моторів, який треба було відшліфувати (Донч., VI, 1957, 211);
// Робити рівним, гладеньким, весь час тручи одне об одне.
Вода відшліфовує каміння.
2. перен. Удосконалювати, ретельно виправляючи різні огріхи; поліпшувати (мову, твір і т. ін.).
Вона [Леся Українка] була дуже вимогливою до своїх перекладів, невтомно відшліфовувала їх (Рад. літ-во, 3, 1957, 108);
Вона [Леся Українка] одшліфує, вигострить її [поезію] і вже тоді, мов крицевий двосічний меч, віддасть народові, своїм друзям-товаришам (М. Ол., Леся, 1960, 198);
// Виховувати, розвивати певні риси характеру.
Зять виявився не зовсім таким, як хотілося б тещі.., і Олімпіада Никанорівна стала терпляче відшліфовувати Дмитрову натуру (Збан., Переджнив’я, 1955, 41);
Життя ще не встигло відшліфувати всі грані його характеру (Гур., Друзі.., 1959, 113).
Значення в інших словниках
- відшліфовувати — відшліфо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відшліфовувати — -ую, -уєш, недок., відшліфувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Шліфуючи, обробляти (метал, скло тощо). || Робити рівним, гладеньким, постійно тручи одне об одне. 2》 перен. Удосконалювати, ретельно виправляючи різні огріхи; поліпшувати (мову, твір і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відшліфовувати — ВІДШЛІФО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШЛІФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що. Шліфуючи, обробляти (метал, скло і т. ін.). Вона поклала на магнітну плиту штамп для моторів, який треба було відшліфувати (О. Словник української мови у 20 томах
- відшліфовувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. Словник синонімів української мови