1. Словник української мови в 11 томах

відшрубовувати

ВІДШРУБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Відкручувати шруб; відгвинчувати.

Піновану пляшку [Івась] виймав, Шрубок одшрубував (Укр.. думи.., 1955, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшрубовувати — відшрубо́вувати дієслово недоконаного виду відгвинчувати діал. Орфографічний словник української мови
  2. відшрубовувати — -ую, -уєш, недок., відшрубувати, -ую, -уєш, док., перех. Відкручувати шруб; відгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшрубовувати — ВІДШРУБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Відкручувати, відгвинчувати щось. Водолази почали відшрубовувати люк аварійного шлюза підводного човна (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. відшрубовувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови