1. Словник української мови в 11 томах

відіграватися

ВІДІГРАВА́ТИСЯ, ра́юся, ра́єшся, недок., ВІДІГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Вигравати партію після програшу.

Вчора виграв Котигорошок, і сьогодні Юрко намірився відігратися будь-що-будь (Донч., Ю. Васюта, 1950, 84).

2. на кому-чому, перен., розм. Легко виходити зі скрутного становища хитрощами, обманом.

Лукавий Доброслав і тут хотів відігратися на іншому, хотів обдурити Данила, гадав звести наклеп на Григорія (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 499).

3. з ким, перен., розм. Мати місце, відбуватися.

Тихо й незамітно відігралася з ним буденна трагедія (Коб., II, 1956, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відіграватися — відіграва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відіграватися — -раюся, -раєшся, недок., відігратися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Вигравати партію після програшу. 2》 на кому – чому, перен., розм. Легко виходити зі скрутного становища хитрощами, обманом. 3》 з ким, перен., розм. Мати місце, відбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відіграватися — ВІДІГРАВА́ТИСЯ, раю́ся, рає́шся, недок., ВІДІГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Вигравати матч, гру, партію в шахи, шашки і т. ін. після програшу. Сидів [Валя] коло гурту з блискучими від азарту очима.., дожидаючись, коли йому знову дадуть змогу одігратись. Словник української мови у 20 томах