1. Словник української мови в 11 томах

відірваність

ВІДІ́РВАНІСТЬ, ності, ж. Відсутність зв’язку з ким-, чим-небудь; стан самітності.

Оця відірваність [Дрогобича] від духового [духовного] життя клала своє клеймо й на гімназію (Фр., IV, 1950, 240);

В рішеннях XX з’їзду КПРС цілком справедливо вказується на деяку відірваність частини наших письменників від життя (Літ. газ., 18.I 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відірваність — віді́рваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відірваність — -ності, ж. Відсутність зв'язку з ким-, чим-небудь; стан самітності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відірваність — ВІДІ́РВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Відсутність зв'язку з ким-, чим-небудь, відокремленість. Оця відірваність [Дрогобича] від духового життя клала своє клеймо й на гімназію (І. Словник української мови у 20 томах