1. Словник української мови в 11 томах

віковічно

ВІКОВІ́ЧНО. Присл. до вікові́чний.

Хміліє мед у вуликах сухих. Бджола бринить, як промінь, віковічно, І плід — мов серце яблунь молодих, У груди саду гупає ритмічно (Мал., Листи.., 1961, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віковічно — вікові́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. віковічно — Присл. до віковічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віковічно — Повсякчас, завжди, назавжди Словник чужослів Павло Штепа
  4. віковічно — ВІКОВІ́ЧНО. Присл. до вікові́чний. В солодких пахощах землі, в радісних співах птах та кузьок, в шовковій блакиті неба, всюди-всюди; в тонких струмках вітру, в білих легкограційних хмарах віковічно переливається і живе вона [краса] (М. Словник української мови у 20 томах
  5. віковічно — див. вічно Словник синонімів Вусика