вікопам’ятний

ВІКОПА́М’ЯТНИЙ, а, е, книжн, Те саме, що вікопо́мний.

О, вікопам’ятна свята хвилина (Сл. Гр.);

— Тож вийшов я сьогодні у цей вікопам’ятний день, до цього місця [місця повстання] (Коп., Навколо полум’я, 1961, 11).