віоліна

ВІОЛІ́НА, и, ж. Те саме, що скри́пка.

Десь там самотня віоліна Тужливо журиться в імлі… (Еллан, І, 1958, 74);

Ридає вночі віоліна. О музико, серця не край (Сос., Вибр., 1944, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віоліна — віолі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. віоліна — -и, ж. Те саме, що скрипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віоліна — ВІОЛІ́НА, и, ж. Те саме, що скри́пка. Десь там самотня віоліна Тужливо журиться в імлі... (В. Еллан-Блакитний); Ридає вночі віоліна. О музико, серця не край (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. віоліна — СКРИ́ПКА (музичний інструмент), ВІОЛІ́НА, СКРИПИ́ЦЯ розм. Один парубок прийшов з скрипкою, швиденько направив її.. і скрипка пристала незабаром до сопілки (І. Нечуй-Левицький); Ридає вночі віоліна. О, музико, серце не край (В. Словник синонімів української мови