віоліна
ВІОЛІ́НА, и, ж. Те саме, що скри́пка.
Десь там самотня віоліна Тужливо журиться в імлі… (Еллан, І, 1958, 74);
Ридає вночі віоліна. О музико, серця не край (Сос., Вибр., 1944, 183).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віоліна — віолі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- віоліна — -и, ж. Те саме, що скрипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віоліна — ВІОЛІ́НА, и, ж. Те саме, що скри́пка. Десь там самотня віоліна Тужливо журиться в імлі... (В. Еллан-Блакитний); Ридає вночі віоліна. О музико, серця не край (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
- віоліна — СКРИ́ПКА (музичний інструмент), ВІОЛІ́НА, СКРИПИ́ЦЯ розм. Один парубок прийшов з скрипкою, швиденько направив її.. і скрипка пристала незабаром до сопілки (І. Нечуй-Левицький); Ридає вночі віоліна. О, музико, серце не край (В. Словник синонімів української мови