1. Словник української мови в 11 томах

вісон

ВІСО́Н, у, ч., заст. Тонка коштовна тканина у вбранні царів, жерців і т. ін.

Готичний присмерк, еллінську блакить, Легенд біблійних мідь, вісон і злато — Все можемо на полотні віддати Чи на папір слухняний перелить (Рильський, І, 1960, 246);

*Образно. Єрусалим Розкинувсь гордо перед ним, Сіяє в золотім вісоні Ізраїльський архієрей! (Шевч., II, 1953, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісон — вісо́н іменник чоловічого роду тонка коштовна тканина іст. Орфографічний словник української мови
  2. вісон — -у, ч., заст. Тонка коштовна тканина у вбранні царів, жерців і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вісон — ВІСО́Н, у, ч., іст. Тонка коштовна тканина з бавовни або льону в давньому одязі царів, жерців і т. ін., поширена в Єгипті, Греції, Римі та деяких інших державах. Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі левіти, що несли ковчег (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. вісон — Вісо́н, -ну, -нові, у -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)