1. Словник української мови в 11 томах

вістовниця

ВІСТОВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до вістовни́к.

Хіба тільки зозулька, невтішна вістовниця, принесе звісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля… (Мирний, І, 1949, 181);

Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла.. Мила госте, вістовниця літа! Я радий тебе вітати в себе (Вирган, В розп. літа, 1959, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вістовниця — вістовни́ця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. вістовниця — -і, ж. Те саме, що вісниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вістовниця — ВІСТОВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до вістовни́к. Хіба тільки зозулька, невтішна вістовниця, принесе звісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля... (Панас Мирний); Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла .. Мила госте, вістовниця літа! Я радий тебе вітати в себе (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  4. вістовниця — Вістовниця, -ці ж. Вѣстница. Зозуленька.... вістовниця принесе звістку. Мир. ХРВ. 83. Словник української мови Грінченка