1. Словник української мови в 11 томах

вісім

ВІ́СІМ, восьми́ і вісьмо́х, числ. кільк. Назва числа та цифри 8;

// чого. Кількість із 8 одиниць.

Льняної пряжі три півмітки. Серпанків вісім на намітки, І двісті валяних гнотів (Котл., І, 1952, 181);

Підривали мене Вісім раз у житті. Але я не звернув 3 трудового путі (Воронько, Три покоління, 1950, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісім — ві́сім числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. вісім — [в’іс'ім] в'іс'мох/вос'ми, д. в'іс'мом/вос'ми, ор. в'іс'мома/в'іс'ма, м. (на) в'іс'мох/вос'ми Орфоепічний словник української мови
  3. вісім — восьми і вісьмох, числ. кільк. Назва числа та цифри 8. || чого. Кількість із 8 одиниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вісім — ВІ́СІМ, восьми́ і вісьмо́х, числ. кільк. Назва числа 8 і його цифрового позначення. Найбільшу небезпеку для суперника становив форвард з цифрою вісім на футболці (з газ.); // чого. Кількість із 8 одиниць. Льняної пряжі три півмітки. Словник української мови у 20 томах
  5. вісім — Ві́сім, вісьмо́х і восьми́, вісьмо́м, вісьмома́ або вісьма́, на вісьмо́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вісім — Вісім, восьми числ. Восемь. Усім по сім, а мені буде вісім. Ном. № 3529. Словник української мови Грінченка