вітровійка
ВІТРОВІ́ЙКА, и, ж., зневажл. Легковажна, нерозсудлива дівчина, жінка.
Але ж Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси? Якби знав, сьогодні б кроку за нею не ступив по отому межівнику… А то сама присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув… (Гончар, Тронка, 1963, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітровійка — вітрові́йка іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
- вітровійка — -и, ж., зневажл. Легковажна, нерозсудлива дівчина, жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітровійка — ВІТРОВІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до вітрові́й 3. Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси? (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- вітровійка — див. легковажний Словник синонімів Вусика