в’юнець

В’ЮНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до в’юн.

*У порівн. Дома Ляля швидко роздяглася і, спитавши в матері дозволу, в’юнцем стрибнула до неї під ковдру (Гончар, Земля.., 1947, 71).