в’язкість
В’Я́ЗКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. в’язки́й.
В’язкість є основним фактором, що характеризує здатність мастила створювати й удержувати масляний шар на поверхні тертя (Пересувні кінопр., 1959, 153);
Алебастр, доданий до глинистого розчину.., різко збільшує його в’язкість (Наука.., 4, 1958, 19);
В’язкість металів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в’язкість — Вязкость — viscosity — *Viskosität, Zähigkeit – 1) Властивість рідин та газів чинити опір взаємному переміщенню сусідніх шарів (внутрішнє тертя). Розрізняють В. відносну, динамічну, кінематичну, ньютонівську, питому, приведену і структурну. Гірничий енциклопедичний словник