в’язнів

В’Я́ЗНІВ, нева, неве. Прикм. до в’я́зень.

Не знав гуцул, чия то кров пролита, Та бачив, що сліди червоні всюди Лишав в’язнева стопа розбита (Павл., Бистрина, 1959, 156)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me