в’янь
В’ЯНЬ, і, ж., рідко. Те, що зів’яло.
Різні запахи приніс з собою вітер — торішньої в’яні, диму, верболозу… (Мартич, Друзі.., 1962, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
В’ЯНЬ, і, ж., рідко. Те, що зів’яло.
Різні запахи приніс з собою вітер — торішньої в’яні, диму, верболозу… (Мартич, Друзі.., 1962, 63).