в’їдливість

В’Ї́ДЛИВІСТЬ, (УЇ́ДЛИВІСТЬ), вості, ж. Властивість за знач. в’ї́дливий 1, 2.

Максим знову нахилився над текою та з пильністю, що межувала з уїдливістю, став вчитуватися в кожну сторінку (Рибак, Час.., 1960, 657).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в’їдливість — В’ї́дливість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)