1. Словник української мови в 11 томах

габлі

ГА́БЛІ, ів, мн., діал. Вила з трьома зубцями.

Василина спирається на габлі й бачить, як навколо заворушилось і жіноцтво, і косарі (Стельмах, Хліб.., 1959. 539).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. габлі — -ів, мн., зах. Вила з кульками на кінцях зубців для навантаження, вигрібання картоплі та інших коренеплодів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. габлі — див. вила Словник синонімів Вусика
  3. габлі — Габлі, -лів м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9. Словник української мови Грінченка