гавеня

ГАВЕНЯ́, я́ти, с. Пташа гави (у 1 знач.).

[Старшина:] Колись у коней разом бігали, гавенят укупі дерли (Кроп., II, 1958, 263);

*У порівн. А хвилі зелені набігали, хлюпались об ноги босі й чорні, як у гавеняти… (Головко, I, 1957, 200).