гавити
ГА́ВИТИ, влю, виш; мн. га́влять; недок., розм. Бути неуважним, нерозторопним; пропускати яку-небудь нагоду.
[Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Не гавити, дияволи! (Корн., II, 1955, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гавити — Гавити, -влю, -виш гл. Ротозѣйничать, зѣвать. Словник української мови Грінченка