1. Словник української мови в 11 томах

гавкотіти

ГАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсип. до га́вкати 1.

На подвір’ї вже хрипло горланили поліцаї.., гавкотіли зголоднілі пси (Коз., Гарячі руки, 1960, 41);

Цього парубка знали всі пастухи, він прекрасно вмів гавкотіти собакою (Козл., Ю. Крук, 1950, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гавкотіти — гавкоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гавкотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до гавкати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гавкотіти — ГАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до га́вкати ; гавчати. На подвір'ї вже хрипло горланили поліцаї.., гавкотіли зголоднілі пси (В. Козаченко); На далекім кутку проспівав голосистий півень і вискливо гавкотів собачка (Ю. Словник української мови у 20 томах