гадь

ГАДЬ, і, ж., вбірн,, діал. Гаддя.

В хаті була всяка гадь.. вужі та ящірки (Сл. Гр.);

Так же й ти колись любила в хорі золотом звучать. О, за що тебе убила Лютая фашистська гадь? (Тич., II, 1957, 196);

*У порівн. В зболілім серці, наче темна гадь, клубились сумніви, понурі думи (Фр., XIII, 1954, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадь — гадь іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. гадь — -і, ж. Те саме, що гаддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гадь — ГАДЬ, і, ж., збірн., діал. Гаддя. В хаті була всяка гадь .. вужі та ящірки (Сл. Гр.); В потоці завелися риби, поміж камінням усяка гадь (І. Франко); На Благовіщення всяка гадь вилазить з гнізда (із журн.); * У порівн. В зболілім серці, наче темна гадь, клубились сумніви, понурі думи (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. гадь — Гадь, -ді ж. = гаддя. В хаті була всяка гадь..... вужі та ящірки. Гн. ІІ. 66. На благовіщіня гадь вилазит із землі. Фр. Пр. 59. Словник української мови Грінченка