гадів

ГА́ДІВ, дова, дове. Прикм. до гад 1.

Гадове око;

// Уживається як лайливе слово.

— Чи так-то, гадів син, він слуха? (Котл., 1, 1952, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадів — га́дів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гадів — -дова, -дове. Прикм. до гад 1). Гадове око. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гадів — ГА́ДІВ, дова, дове. Прикм. до гад 1. Гадова шкіра, від якої він щойно звільнився, валялася в траві (із журн.). Словник української мови у 20 томах