газетчик
ГАЗЕ́ТЧИК, а, чол., розм. Те саме, що газетяр.
Погане це життя такого газетчика та ще й у такому.. органі, як «Волинь» паша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 172);
Газетчики-хлопчаки поринали в юрбу, вигукуючи назви газет (Олесь Донченко, III, 1956, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- газетчик — ГАЗЕ́ТЧИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що газетя́р. Погане це життя такого газетчика та ще й у такому .. органі, як “Волинь” наша (М. Коцюбинський); Газетчики-хлопчаки поринали в юрбу, вигукуючи назви газет (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах