1. Словник української мови в 11 томах

галасуватий

ГАЛАСУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що галасли́вий 1.

— Це вже батько розходився, — думав Йон про галасуватого та несердитого батька (Коцюб., І, 1955, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галасуватий — -а, -е, розм. Те саме, що галасливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. галасуватий — ГАЛАСУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що галасли́вий 1. – Це вже батько розходився, – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. галасуватий — див. крикливий; шумливий Словник синонімів Вусика
  4. галасуватий — Галасуватий, -а, -е = галасливий. К. Кр. 40. Словник української мови Грінченка