галиччя
ГА́ЛИЧЧЯ, я, с. Збірн. до га́лка 1.
І день і ніч галиччя кружить (Ус., Дорогами.., 1951, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галиччя — га́личчя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- галиччя — ГА́ЛИЧЧЯ, я, с. Збірн. до га́лка 1. І день і ніч галиччя кружить (П. Усенко); * У порівн. Городи та левади.., мов галиччю, сповняються шумливою дітворою й гудуть на все село дзвінкими, радісними їх перекликами (С. Словник української мови у 20 томах