гальорка
ГАЛЬО́РКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що галере́я 2.
— Ви сиділи в партері, а я, певно, сидів на гальорці, через те вам було не видно мене, — сказав Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 134);
В старому, дореволюційкому провінціальному театрі на гальорці тісно сиділи бородаті студенти і переодягнуті гімназисти (Смолич, III, 1959, 130).
2. перен. Глядачі, які заповнюють це приміщення.
Ззаду хвилястими скелями темніє гальорка — мовчить, як діброва (Вас., І, 1959, 314);
Їй здалося, що люди в дальніх рядах підвелися, а гальорка нависла грудьми над залом (Сміл., Сад, 1952, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гальорка — гальо́рка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гальорка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що галерея 2). 2》 перен. Глядачі, які заповнюють це приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гальорка — ГАЛЬО́РКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що галере́я 3. – Ви сиділи в партері, а я, певно, сидів на гальорці, через те вам було не видно мене, – сказав Леонід Семенович (І. Словник української мови у 20 томах
- гальорка — ГАЛЕРЕ́Я (верхні яруси театру, цирку тощо), ГАЛЬО́РКА розм. Місця були заповнені від партеру до останнього ряду галереї (І. Ле); Суфлер почав подавати слова.. Підказування було чути аж на гальорці (П. Панч). Словник синонімів української мови