гамірний

ГАМІРНИ́Й, а́, е́. Сповнений гамору.

Місто гамірне, в ньому чверть мільйона людей, але кожний живе про себе (Ірчан, II, 1958, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамірний — гамірни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гамірний — -а, -е. Сповнений гамору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гамірний — ГАМІРНИ́Й, а́, е́. Сповнений гамору. Місто гамірне, в ньому чверть мільйона людей, але кожний живе про себе (Мирослав Ірчан); Батько й мати все ще стояли трохи осторонь гамірного розмаїтого натовпу, про щось стиха розмовляли (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. гамірний — див. шумливий Словник синонімів Вусика
  5. гамірний — ГАЛАСЛИ́ВИЙ (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), ГАМІРЛИ́ВИЙ, ГАМІРНИ́Й, ГУЧНИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ГОМІНКИ́Й, БУЧНИ́Й, ГОЛОСНИ́Й, ШУМЛИ́ВИЙ, ГАЛАСУВА́ТИЙ розм. Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О. Словник синонімів української мови
  6. гамірний — Гамірний, -а, -е Шумный. Желех. Словник української мови Грінченка