ганьба
ГАНЬБА́, и, ж.
1. Принизливе для кого-небудь становище.
Бабуся кілька разів опередила мене. Для мене це була ганьба (Томч., Готель.., 1960, 67).
2. Недобра слава; безчестя.
Прощай, убогий Кос-Арале.. Ні хвали, Ані ганьби я не сплітаю Твоїй пустині (Шевч., II, 1953, 207);
Вчора при людях його обсміяв Роман, а це знову ганьба на все село (Стельмах, І, 1962, 107).
3. Вигук, що виражає осуд кого-, чого-небудь.
[Комісар:] І гасло викиньте — ганьба і смерть тому, хто залишиться в бухті (Корн., І, 1955, 32).
◊ Ганьбу́ дава́ти, заст. — гудити, ганити.
— Лучче було ганьби не давати: зради не було б, сорому (Барв., Опов.., 1902, 239).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ганьба — (зневага за певний стан, чиюсь поведінку) сором, безчестя, стид, книжн. хула, (зі словами погана, лиха,) слава. Словник синонімів Полюги
- ганьба — ганьба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ганьба — (на цілий світ) соромота, страм, безчестя, гана, огуда, д. осудовисько; (дія) ганьблення, паплюження, очорнювання, ославлювання; (!) сором! Словник синонімів Караванського
- ганьба — -и, ж. 1》 Принизливе для кого-небудь становище. 2》 Недобра слава; безчестя. 3》 Вигук, що виражає осуд кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ганьба — ГАНЬБА́, и́, ж. 1. Принизливе для кого-небудь становище. Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого Він усуне з усієї землі (Біблія. Пер. І. Огієнка); Бабуся кілька разів опередила мене. Словник української мови у 20 томах
- ганьба — га́ньба: ◊ в стид і га́ньба = в стид Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ганьба — Хоч ганьба очі не виїсть, але не дає між люди показатися. Коли соромно дивитися людям в очі. Приповідки або українсько-народня філософія
- ганьба — I безслава, безчестя, глум, глумління, неслава, осудовисько, осудовище, поглум, посміх, посміховисько, посміховище, стидовисько, стидовище II див. наклеп Словник синонімів Вусика
- ганьба — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм. Словник синонімів української мови
- ганьба — Га́ньба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ганьба — Ганьба, -би ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3892. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. Лебед. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Ном. № 6820. Я парубку ганьби не даю. МВ. Словник української мови Грінченка