ганьблення

ГА́НЬБЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ганьби́ти.

Тема твору ["Перше побачення"] — ганьблення обивательсько-міщанської вбогості і боротьба за людину, зіпсовану вихованням (Вітч., 10, 1963, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганьблення — га́ньблення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ганьблення — -я, с. Дія за знач. ганьбити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ганьблення — ГА́НЬБЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ганьби́ти. П. Куліш не ідеалізує колоніальну політику Польщі в Україні, бачить скоєні жорстокості, утиски народних прав і ганьблення святинь, однак вважає вищим польський культурний рівень (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах