гаптар
ГАПТА́Р, я́, ч., заст. Той, хто гаптує.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаптар — гапта́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- гаптар — -я, ч., заст. Той, хто гаптує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаптар — ГАПТА́Р, я́, ч., заст. Майстер з гаптування. У XVII–XVIII ст. гаптарі використовували найрізноманітніші коштовні тканини: парчу, китайський, перський шовк, італійську однотонну камку з крупним узором, західноєвропейський оксамит (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- гаптар — Гапта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)