гаптар

ГАПТА́Р, я́, ч., заст. Той, хто гаптує.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаптар — гапта́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. гаптар — -я, ч., заст. Той, хто гаптує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаптар — ГАПТА́Р, я́, ч., заст. Майстер з гаптування. У XVII–XVIII ст. гаптарі використовували найрізноманітніші коштовні тканини: парчу, китайський, перський шовк, італійську однотонну камку з крупним узором, західноєвропейський оксамит (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. гаптар — Гапта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)