гаптування

ГАПТУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. гаптува́ти.

2. Вишивка шовковими, вкритими тонким шаром золота або срібла нитками різного гатунку.

Над шахом несли багатий зонт з пришпиленими до нього китицями, торочками, з шматками золотого гаптування на оксамиті (Моє життя в мист., 1955, 32);

*У порівн. Коли ж Кирило вступив у ліс,.. над головою химерно корчились гілки.., а маленькі галузки, пучечки соснових гілок — стелились на небі, як дороге гаптування по блакитному шовку (Коцюб., II, 1955, 211);

// Вишита золотими або срібними нитками річ.

[Принцеса:] Навіщо прясти!.. Та й нащо ткати? Он їх, цілі стоси тканин, мережанок та гаптування, а хто їх носить?.. (Л. Укр., II, 1951, 191);

Далі йшла ще просторіша світлиця, стіни якої прикрашали безліч фотографій, облямованих вишиваними рушниками та узорчастим гаптуванням (Жур., До них іде.., 1952, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаптування — гаптува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гаптування — (дія) вишивання; (річ) гаптовання, вишивка, мережка. Словник синонімів Караванського
  3. гаптування — -я, с. 1》 Дія за знач. гаптувати. 2》 Вишивка шовковими, вкритими тонким шаром золота або срібла нитками різного ґатунку. || Вишита золотими або срібними нитками річ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гаптування — ГАПТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. гаптува́ти. Її величність.., окрім готування дарів для мечетей.., гаптування і плетіння мережив, свій час здебільшого витрачає на пліткарство (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  5. гаптування — ВИ́ШИВКА (вишитий на чому-небудь візерунок), РОЗШИ́ВКА, ШИТВО́, ГАПТ, ГАПТУВА́ННЯ, ВИШИВА́ННЯ рідше, ГАФТ зах., ШИ́ТКИ заст., ШИ́ТІНКИ заст., МЕРЕ́ЖКА (ажурний візерунок). Українська вишивка.. Словник синонімів української мови
  6. гаптування — Гаптува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гаптування — Гаптува́ння, -ня с. 1) Вышиваніе золотомъ или серебромъ. 2) Вышивка золотомъ или серебромъ. Словник української мови Грінченка