гарбузик
ГАРБУ́ЗИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гарбу́з.
У хаті на вікнах теж лежали маленькі червоненькі гарбузики, він не пам’ятав, як вони називаються і чи їх їдять (Мушк., День.., 1967, 22);
*У порівн. Червоновидий [хлопчик], як гарбузик (Григ., Вибр., 1959, 340).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарбузик — гарбу́зик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гарбузик — -а, ч. Зменш.-пестл. до гарбуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарбузик — ГАРБУ́ЗИК, а, ч. Зменш. до гарбу́з. Десь межі трошки підпасла, десь гарбузик урвала, десь пасиночок уломила (В. Стефаник); У хаті на вікнах теж лежали маленькі червоненькі гарбузики, він не пам'ятав, як вони називаються і чи їх їдять (Ю. Словник української мови у 20 томах