гарбузик

ГАРБУ́ЗИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гарбу́з.

У хаті на вікнах теж лежали маленькі червоненькі гарбузики, він не пам’ятав, як вони називаються і чи їх їдять (Мушк., День.., 1967, 22);

*У порівн. Червоновидий [хлопчик], як гарбузик (Григ., Вибр., 1959, 340).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарбузик — гарбу́зик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гарбузик — -а, ч. Зменш.-пестл. до гарбуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарбузик — ГАРБУ́ЗИК, а, ч. Зменш. до гарбу́з. Десь межі трошки підпасла, десь гарбузик урвала, десь пасиночок уломила (В. Стефаник); У хаті на вікнах теж лежали маленькі червоненькі гарбузики, він не пам'ятав, як вони називаються і чи їх їдять (Ю. Словник української мови у 20 томах