гардемарин

ГАРДЕМАРИ́Н, а, ч., дорев. Звання вихованця старшого класу морського корпусу в Росії, а також чин (нижчий за чин мічмана) у російському дореволюційному флоті.

Капітан 2-го рангу Головін згоден взяти Матюшкіна гардемарином (Видатні вітч. географи.., 1954, 68);

Хвилюється увесь порт, — моряки, гардемарини, студенти, офіцери флоту, а найбільше рідні і друзі тих, що відходять (Довж., Зач. Десна, 1957, 388).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гардемарин — гардемари́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гардемарин — -а, ч., іст. Звання вихованця старшого класу морського корпусу в Росії, а також чин (нижчий за чин мічмана) у російському дореволюційному флоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гардемарин — Юнак (фльотський ) Словник чужослів Павло Штепа
  4. гардемарин — ГАРДЕМАРИ́Н, а, ч., іст. Звання вихованця старшого класу морського корпусу, а також чин (нижчий за чин мічмана) у російському дореволюційному флоті. Хвилюється увесь порт – моряки, гардемарини, студенти, офіцери флоту, а найбільше рідні і друзі тих, що відходять (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  5. гардемарин — гардемари́н (франц. garde-marine, букв. – морська гвардія) в дореволюційній Росії звання вихованців старших рот Морської академії. В 1860 – 82 pp. звання Г. давали випускникам морських кадетських корпусів. Словник іншомовних слів Мельничука