1. Словник української мови в 11 томах

гармоніст

ГАРМОНІ́СТ, а, ч. Той, хто грає на гармонії ( див. гармо́нія²).

Русявий гармоніст лади настроїв, Шукав мотивів тихих і не злих (Мал., І, 1956, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармоніст — гармоні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гармоніст — -а, ч. Той, хто грає на гармонії (див. гармонія II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гармоніст — ГАРМОНІ́СТ, а, ч. Той, хто грає на гармонії (див. гармо́нія²). Був, розуміється, і дідух, і кутя, і молодиці, і дівчата. І вдарили гопака під розтяжну Клима – одинокого гармоніста... (У. Словник української мови у 20 томах