гарнюк

Значення в інших словниках

1. гарнюк — гарню́к іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
2. гарнюк — Красюк, вродливець, красунь, красень, хорошун, флк. білозір. Словник синонімів Караванського
3. гарнюк — -а, ч., діал. Красунь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гарнюк — ГАРНЮ́К, а́, ч., діал. Красень. – Гарнюк такий, що не списати (Марко Вовчок); І не такий уже той чорнявий легінь був гарнюк, як його намалювала уява (із журн.). Словник української мови у 20 томах
5. гарнюк — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину). Словник синонімів української мови
6. гарнюк — Гарнюк, -ка м. Красавецъ. Аф. 356. Словник української мови Грінченка