гарусний
ГА́РУСНИЙ, а, е. Прикм. до га́рус;
// Зробл. з гарусу.
Розплющив [Матюха] очі заспані — над головою кульки блискучі ліжка, від стіни килим і черевичок голубий із жовтим, гарусний, — Лізина робота (Головко, II, 1957, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарусний — га́русний прикметник Орфографічний словник української мови
- гарусний — -а, -е. Прикм. до гарус. || Зробл. з гарусу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарусний — ГА́РУСНИЙ, а, е. Прикм. до га́рус. Вона чекала – така ж висока й тонка, як син. У темній шалі, в подовженій керсетці із зубцями, обведеними гарусною ниткою (Б. Левін); // Зробл. з гарусу. Словник української мови у 20 томах